За часів в кріпацтва в селі зовсім не було школи для селянських дітей. За розповідями старожилів після царської реформи 1861 року проводилось початкове навчання дітей-підлітків 10-15 років у трьох найнятих для цієї потреби хатах місцевих селян та приміщенні сільської управи.. В кожній такій хаті-школі навчалось 10-15 осіб. Цим навчанням було охоплено до 50 відвідувачів. Неграмотність в селі серед селян становила 75%.
Учителями в цих школах були випадкові, але письменні особи. Навчання було чотири дні на тиждень. Починалось взимку, а закінчувалось весною. Дітей навчали читати, писати, рахувати, а також молитов.
В 1896 році в селі відкрито церковно-приходську школу для хлопців і дівчат на 100 осіб. Навчання починалось з першого жовтня, а закінчувалось першого квітня. В школу йшли з 8 років. Вивчали Закон Божий, арифметику, письмо, читання старословянською та російською мовами..
Школа мала три класи. Всі учні навчались в одній кімнаті. Дітей панських і попових садили навколо вчительського столу.
В школі вживався фізичний вплив на селянських дітей: биття лінійкою по долонях обох рук. Також порушника вчитель міг посадити в ка
рцер.
Кожного дня було по три уроки, а в суботу лише два. Кожну суботу і неділю всі учні разом з учителем ходили до церкви. Хто пропускав цей захід то у понеділок отримував лінійкою по руках і повинен був стояти на колінах весь перший урок.
Навчання не було обов’язковим, тому багато дітей, а особливо дівчата в школу не ходили. Щороку у третьому класі були екзамени з основних предметів. У членах комісії обов’язково був піп.
В 1916 році земством було збудоване в селі нове приміщення для церковної школи, яке збереглося до наших днів. Тут діяла двокласна школа на 200 осіб з п’ятирічним навчанням. Навчальні предмети: Закон божий, арифметика, граматика, природознавство, географія, російська та старослов’янська мови. Щорічно з 1 по 10 травня в школі були екзамени. Всі особи, які успішно здавали їх, мали право вступати до середніх шкіл. Підручники і навчальне приладдя видавалося всім дітям безкоштовно, але з обов’язковим поверненням. При школі була бібліотека де була представлена дитяча художня література, описи життя святих. Школа носила ім’я Героя Вітчизняної війни 1812 року М.М. Раєвського. Попечителькою над школою була поміщ
иця Давидова, яка проживала в місті Кам’янці.
В 1917 році відкрито чотирьох класну початкову школу в приміщенні будівлі церковноприходської школи, де навчалося 140 учнів.Тут викладалися: математика, геометрія, фізика, російська, латинська та німецька мови.
У 1918 році школу було відокремлено від церкви, знято викладання Закону божого, припинено відвідування церкви учнями. В 1920 році створено Трудову школу з чотирирічним навчанням, де навчалося 320 осіб. А з 1929 по 1941 рік в селі працювала семирічна школа в якій навчалося близько 450 учнів. Під час Другої світової війни школа не працювала по 1944 рік. В цьому році тут навчалось 240 учнів. З 1950 по 1984 рік на базі середньої школи в селі працювала вечірня школа. З 1958 року школа отримала статус середньої. Сьогодні школу відвідує 107 учнів. Починаючи з 1958 року 40 учнів школи були нагороджені золотими медалями. Серед випускників Герой Радянського Союзу Корнер В.Д. На протязі багатьох років учнів навчали і виховували директори Кисіль М.С., Мельник Л.І. Вчителі фізики і математики: Діброва І.П., Кривда П.А., Кривда М.О., Вихрист Л.С., Гнида М.Є., біології: Німченко Б.Т., Пономар С.І., початкових класів: Цимбал О.Р., Бугаєнко Л.М., Цимбал О.І., Крюченко Г.Т., Самченко Л.Є., Овчаренко С.М., Голинська Л.М., української мови і літератури: Дробот М.Т., Недохнюк Д.М., Мельник Г.Я., російської мови і літератури: Голуб О.Г., Голуб І.Ф.