Project news
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Voting
Як Вам новий сайт?
Total 198 common:people_all_forms

Історія Підлісненської філії

Date: 23 лютого 2017 о 15:33, Refreshed 23 лютого 2021 о 16:00

                                             Школа  добра  та  радості.

Розвиток освіти в селі Підлісному (тоді Федвар) розпочався в середині ХІХ століття. При церкві була відкрита церковно-приходська школа , в 1812 році  її відвідували тільки хлопчики з заможних родин. Навчання було платним. Навчали дітей у цій школі читати, писати, рахувати. Викладали також Закон Божий. Ця школа була трирічною. В кожному класі нараховувалося до 50 учнів. Наставником і вчителем був священик Георгій Добрянський.

Після реформ 60-70 років ХІХ століття земство вирішило збудувати школу у селі і виділило на це відповідні кошти. Будували  школу всім селом. Приваблювала  вона людей тим, що навчання у школі буде безкоштовним.

І виросла гарна школа: висока, з великими вікнами, просторими кімнатами. На   той  час навчання  в  церковно- приходській  школі  припинилося ,  розпочалось  навчання  в  земській  школі.  Церковно – приходську  школу  використовували як  господарче  приміщення  при   церкві. До земської школи вже ходили навчатися і дівчатка, але їх було дуже мало.

В роки революції і громадянської війни церковно-приходська школа була спалена, а заняття в земській школі припинені. Після встановлення радянської влади земська школа відновила свою роботу. В приміщенні земської школи навчання проводилося у 1,2,3 та 4-х класах.  В цей час під школу також було переобладнано приміщенні військового шпиталю, за якою  в народі закріпилася назва «камінна школа». В ній проходили заняття  в 5, 6 ,7 класах. Школа мала статус неповної школи. Лише у 1938 році, коли були відкриті 8і 9 класи школа стала йменуватися Федварська повна середня школа.  В класах навчалося, в середньому, 30-35 учнів, були паралельні класи. Після   захоплення  села  німцями робота  школи  була  призупинена.  Влада  в селі , яка  складалась  з  нацистів  та  їх  прибічників,  намагалися  відновити  роботу  школи,  та  жителі  села  дітей  на  навчання  не  пускали.  Тому в роки німецької окупації школа не працювала.

Після визволення села від німецько-фашистських загарбників школа відновила свою роботу  . Першого  вересня 1944 року  за  парти  сіли  учні  різних  вікових  категорій,  та було  відкрито  1  клас. В  1955 році в школі було відкрито 10 клас.  Для   багатьох  поколінь - школа займала значне місце. Понад 100 років у селі школа була храмом науки.

В післявоєнні роки в земській школі, яку в народі називали «маленька школа» навчалися молодші класи, а в «камінній» від 4 до 10 класу.

З 1987 року з ініціативи і на кошти КСП ім.. Ульянова розпочалося будівництво нової школи. 26 грудня 1989 року нове приміщення школи вступило в дію. З цього часу навчання з 1 по 11 класи проходить у просторому приміщенні, з світлими класами, зеленими від кількості квітів коридорами, великим спортивним залом, прекрасною їдальнею. А приміщення «малої школи» люди перебудували в Храм Божий.

За період з 1955 по 2010 рік з школи вийшло 1136 випускників.

Ось деякі дані:

  • 1952 рік в школі навчається 480 учнів, середня наповнюваність класів – 35 осіб, існують паралельні класи;
  • 1962 рік в школі навчається 320 учнів, середня наповнюваність класів – 25 осіб;
  • 1972 рік в школі навчається 280 учнів, середня наповнюваність класів – 28 осіб.

У 80-х роках відмічається зменшення кількості учнів, середня наповнюваність класів – 10 осіб.

У 90-х роках відмічається  збільшення кількості учнів  в  2000році в школі  навчається 168 учнів, середня наповнюваність класів – 15 осіб. На  даний  момент  в  школі  навчається 139  учнів  з  середньою  наповнюваністю  класів – 14  осіб.

В  2000  році  в  школі  визначено  концепцію та  програму  розвитку  школи,  як  навчального  закладу – школи  сприяння  здоров’я.

«Суть керівництва навчальним закладом  полягає в тому , щоб  у  найважчій  справі на очах  педагогів  створювався , дозрівав  та утверджувався  кращий досвід , який  втілював  би  в собі  передові  педагогічні ідеї»  Організація  роботи  над   методичною проблемою -  найефективніший  шлях  трансформації  педагогічної ідеї  в практику .    

В школі склалася добра традиція   занять позакласної  роботи.

Традиційними  напрямками  позакласної  роботи  в  школі  є  виховання  екологічної  культури,  патріотизму,   естетичних  смаків, звеличення  людей  праці, хліборобів  та  шанування головної  святині  в  світі – хліба.

    Одним  із  вдалих  видів  екологічного  виховання  що результативно   реалізується  на  базі  Підлісненської  загальноосвітньої  школи ,  є  робота  учнівського  лісництва.  Учнівське лісництво засноване  спільним  наказом  Підлісненської  загальноосвітньої  школи  та  Олександрівським  лісгоспом  в 1997  році.       Керівниками шкільного лісництва  є  – директор школи Чабан Наталя Володимирівна та керівник гуртка «Шкільне лісництво» Воробей  Тетяна  Іванівна .   Учнівське лісництво створено, як окрему організацію, яка має свою структуру самоврядування школярів. Очолює цю організацію лісничий з подальшою управлінською ієрархією.  Члени учнівського лісництва поділені на виробничу та дослідницькі бригади, а також ланки: ланка охорони лісу, ланка знавців лікарських рослин, орнітологічна ланка та зелений патруль.   Дослідницька бригада на протязі усіх років проводить дослідження по продуктивному вирощуванні дерев та догляду за ними. Юні лісівники пишуть науково-дослідницькі роботи під керівництвом вчителя біології Чабан Наталі Володимирівни. Продовжують працювати юні дослідники над такими темами:  «Особливості розповсюдження рослин занесених до Червоної книги в Чорному лісі»; «Особливості вирощування дуба  звичайного»;   «Розселення рижої лісової мурашки. Особливості створення нових колоній»; «Особливості існування ластівки сільської та ластівки міської»; «Особливості розмноження та розповсюдження підсніжника звичайного» та багато інших.  Виробнича бригада виконує роботу паралельно таку, як і працівники лісництва. Юні лісівники працюють на закріпленій території площею 5 га в Червоно-Нерубаївському лісництві, де сіють і саджають ліс, проводять догляд за шкілками, збирають насіння хвойних шишок, шипшини, ялини, жолудя, лікарську сировину, корми для зимової підгодівлі птахів і звірів.   Оформляється постійно діюча виставка  екзотичних рослин та відкрито постійно діючу виставку кімнатних рослин.  Створено та описано 5 пізнавально-екологічних стежин:«Дуби велетні»; «Дикорослі рослини пагорбів»; «Первоцвіти з Червоної книги»; «Видовий склад дерев’янистих порід Чорного лісу»; «Миколаївський заказник».  З метою розчищення та впорядкування прибережних смуг, джерел, струмків був проведений конкурс «До чистих джерел». Конкурс «Красу і затишок рідній оселі», який був проведений у квітні місяці, передбачав озеленення території школи; вирощування декоративних та лісотехнічних культур дерев та кущів, догляд за ними.     Поряд з тим в школі працює стаціонарний гурток «Шкільне лісництво», який охоплює дітей з 1 по 11 клас. Для кожної вікової категорії розроблено програму та план занять. Всіх членів учнівського лісництва розділено на три навчальні категорії: початкові класи, середні класи і старші класи. Діти навчаються за окремо складеними програмами, що розширюють їх знання та виховують екологічну культуру. Заняття проводяться 2 рази в тиждень по 1,5 годині в кожній групі окремо. Складено інструкції з охорони праці та техніки безпеки.      На заняттях з дітьми проводяться теоретичні та практичні заняття, де учні вивчають основи екології, лісової справи, та знайомляться з основними принципами роботи в лісі. Вивчають рослинний та тваринний світ. Вчаться працювати з різними рослинами, оберігати їх, та знайомляться з рослинами занесеними до Червоної книги, з природоохоронними територіями. Під час навчання в гуртку діти засвоюють основні аспекти дослідницької роботи, яка розрахована, як на групові дослідження так і на індивідуальну роботу з дітьми. Наукові проекти діти мають змогу захищати на спільних засіданнях гуртків першого та другого років навчання, а також на конференціях які проводяться для всіх учнів школи.    Практичні роботи проводяться в теплиці біля школи, на навчально-дослідних ділянках, а також у лісі. Цікавою ця робота є тому, що кожна дитина має можливість працювати з рослинами і до кінця сезону бачити результати своїх досліджень. Особлива робота ведеться по озелененню та дизайну шкільного приміщення, діти мають можливість проявити власні смаки та подивитися на результати своєї роботи в сприйняті іншими людьми. Популярними в школі є загально шкільні заходи екологічного спрямування: «День осені», «День працівників лісового господарства», «День працівників сільського господарства», «Свято білокорої красуні», «День зустрічі птахів», «День води» і інші. Активну участь юні лісівники приймають в різних природоохоронних акціях: «Збережемо на планеті зелень і блакить», «Джміль та бджілка», «Живи, Земле!», «Юний дослідник», «Ліси для нащадків», «Свій голос віддаю на захист природи», були запрошені на Всеукраїнські зльоти  учнівських лісництв.  В 2010  році  учнівське  лісництво  школи  на  Всеукраїнському зльоті  , за  результатами  виставки  досягнень,учнівських лісництв  завоювало  гран – прі.  В 2015 році учні  взяли  участь в проведенні міжнародного  біологічного  конкурсу  « Молодь  в лісах  Європи» , який  проходив у Румунії  та   завоювали 1  місце. Галушка  Андрій учень  11 класу  керівник  Чабан  Наталія  Володимирівна. За  період  роботи  учнівського  лісництва  учні  та  керівники  ,  а  також  саме  учнівське  лісництво  відзначене 84  рази  грамотами  та  дипломами  різного  ступеню.  

    Одним  із  етапів  поєднання  оздоровчої  та  природоохоронної  роботи  в  Підлісненській  загальноосвітній  школі є  створення  та  продуктивна  діяльність  літньої  лісової  школи.  Ця  школа , це  певна  форма  відпочинку  дітей  які можуть  збагатити  свій  культурний та науковий  рівень,  а  також  оздоровитись  та  відпочити.  Першими  кроками  в  організації  даного  виду  роботи  розробка   та  створення  структури  яка б  дала  поштовх  для  існування даного  виду  оздоровлення.  В структуру  школи  літнього  оздоровлення  з  певним  напрямком  роботи,  а  в  нашому  випадку  це  екологічне  спрямування,  входило  перш  за  все  визначення  мети  до  якої  має прийти  кожен  слухач  по  завершенню  відпочинку.   Кожній  задіяній  особі  як  вихованцеві  так  і  викладачеві – вихователю  має  бути  комфортно  і  спокійно,  затишно  та  весело.    Починаючи з  квітня  місяця  у  відповідності  до наказу  по  школі  створюється творча група,   яка   визначила  мету  та  структуру  відпочинку. Основною  метою  організації  оздоровлення  дітей  було :   Формування  екологічної  культури    та  виховання  культури  здоров’я  ,  навчання  лісової грамоти .  Вибудовуючи  структуру  роботи   ми  визначились  , що  якщо  це  школа  то  в  обов’язковому  порядку  мають  бути  навчальні  заняття .  Опрацювавши   методичну  літературу  нами  дуло  складено  навчальну  програму  до  якої  входили  7  занять науково  теоретичних  з  використанням  екологічних  тренінгів  та  7  практичних  робіт.  Програму  було  розглянуто  на  засіданні  районного  методичного   об’єднання  та  затверджено.  Заняття  та  практичні  роботи проводились  як  фахівцями  освітянами  так  і  працівниками  лісгоспу    Якщо  це   певний  вид  літнього  оздоровлення  то тут  мають  бути  присутні  всі  види  відпочинку,  це  і  екскурсії  в  природу,  екскурсії  до  пам’ятних  історичних  та  природоохоронних  місць, екскурсії  на  виробництво і  доповнювати  це  все  мають  різні  види  культурного  дозвілля.   Враховуючи  всі     напрямки  роботи  відповідно  було  сплановано  і  режим  роботи.      Важливим  у  роботі   табору  є   кадри,  тобто  працівники які  мають  створити  такий  відпочинок ,  щоб  вихованці  відчували  себе  комфортно.   До  штату оздоровчого табору ввійшли  психолог,  спортивний  інструктор,    музичний  керівник,  спеціаліст  біолог,  валеолог,  та  вихователі.                      Діти  на  заняттях  пізнавали  цікаві  відомості  про  природу  Кіровоградщини.  При  проведенні  екологічних  тренінгів  вчились  знаходити  шляхи  збереження  природи  та  навколишнього  середовища  ,  засвоювали  правила  поведінки  в  природі.   Відвідали  пам’ятки  природи  Чорного  лісу  що біля  села  Підлісного.  Побували   в  Миколаївському  заказнику. Працюючи  в  напрямку  формування  в  учнів  екологічної  культури  та  знань  в  школі  ,  як  результат,  створено кабінет  лісу  та  музей  Чорного  лісу,  експонатами  якого  є  матеріали  природи,  які  вдалось  зібрати  за  час  роботи  учнівського  лісництва.  

Важливим  напрямком  роботи  школи  є  процес  формування патріотизму,  який  здійснюється  через  роботу історико - краєзнавчого  музею.        Історико - краєзнавчий музей «Історія мого села» розташований в приміщенні Підлісненської загальноосвітньої школи. Відкритий музей 8 травня 1996 року. Керівник музею Варламова І.М., вчитель історії. При зборі матеріалів засновники музею користувалися різними методами в залежності від того, до якої експозиції ці матеріали відносилися. В музеї представлені такі експозиції:

1. „ Українське народне житло середини і кінця ХІХ ст.» - розповідає про влаштування українського народного житла, його оформлення, побут українців.

2. „ Моя земля – земля моїх батьків ” – розповідає про створення села Підлісного, про колгоспне будівництво.

3. „ Реабілітовані історією ” – розповідає про роки сталінської тиранії, людей, які постраждали в цей час, та були реабілітовані.

4. „ Через роки, через віки пам'ятайте...” – експозиція розповідає про жителів села, які брали участь в подіях Великої Вітчизняної війни.

5. „ Другий фронт ” – експозиція розповідає про діяльність партизанського загону ім. Ворошилова.

6. „ Хлопці з нашого села ” – експозиція ніби продовжує дві попередні. Тут представлені матеріали про хлопців зв’язківців, піонерів-героїв села Підлісного.

7. „ Галерея рушників ” – зібрані рушники дали з тих сімей, у яких хтось пішов на війну і не повернувся з неї.


 

8. „ П'є журавка воду ” – експозиція розповідає про солдатських вдів і їх життя після війни.

9. „ Мужність і біль ” (ЧАЕС) – експозиція розповідає про жителів с. Підлісного, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

10. „ Афганістан болить в моїй душі ” – експозиція розповідає про учасників війни в Афганістані.

11. „ Школа для нас найдорожче і найсвятіше слово ” – експозиція розповідає про історію Підлісненської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів.

12. «Голодомор 1932 – 33 років» - експозиція розповідає про страшні роки голодомору в селі.   При музеї вже десятий рік працює краєзнавчий гурток, який ставить перед собою такі завдання: створити умови для розкриття потенціалу здібних учнів, які мають нахили до творчої роботи та вивчення дисциплін гуманітарного профілю; залучити та зацікавити учнівську молодь перспективою досліджень рідного краю; привернути увагу до проблем малої історії, збереження пам'яток історії та культури; навчити цінувати історичні традиції свого народу.  В експозиціях музею є в наявності оригінальні матеріали, зібрані учнями в походах. Серед них: листи з фронту, посвідчення на нагороди, нагороди учасників Великої Вітчизняної війни. Є в нашому музеї куточок де зберігаються матеріали про нашого односельця Казарина Василя Степановича, який з перших днів війни був на фронті. Дійшов до Берліну і загинув на його околицях. Серед матеріалів – 5 листів з фронту, 5 подяк за активну участь у бойових діях, повідомлення на орден Суворова та копія похоронки. Таких оригінальних матеріалів по інвентарній книзі нараховується в кількості -41.Зібрали гуртківці і відомості про солдатських вдів, про їх життя в роки війни та після неї. Перед відвідувачами музею постають 11 постатей жінок – героїнь, яких не зламало горе, які змогли вижити після всіх негараздів і виховати прекрасних дітей. Розпочали учні створювати і „ Книгу спогадів ” куди заносять згадки про своїх рідних , що брали участь у тій страшній війні.  27 лютого 1998 року в музеї була відкрита експозиція „ Галерея рушників ”. Кожен рушник в Галереї, то образ того, хто не повернувся з війни. Родичі загиблих віддали у школу рушник за того, кого й досі чекають з війни: дружина – за чоловіка, дочка чи син – за батька, внуки – за діда, сестра – за брата. Окремі родичі загиблих, крім рушників дали ще й фотографії.  Галерея поповнюється ще рушниками і новими фотографіями, які увічнюють пам'ять про загиблих героїв війни. Існує в музеї і „ Книга пам'яті ” де є два розділи під назвами:   „  Вони не повернулися з війни ” і „ Відболіли їхні рани ”. В книгах зібрані відомості про односельців, що загинули  під час війни, а також відомості про тих, хто помер вже по війні. Гуртківці впевнені, що ні одне ім’я, ні одне прізвище не повинно забутися, загубитися . За  5 останніх  років створено експозиції «Найдавніше минуле села» та «Голодомор 1932 – 33 років». Матеріали для цих експедицій збирали учасники гуртка в експедиціях, походах, історичних розвідках.    За результатами група учнів та вчителів школи була нагороджена Грамотами та Подяками Кіровоградської обласної державної адміністрації. За   результатами  атестації  музеїв  нашому  музею  у  2000  році  присвоєно  звання  зразкового. Екскурсію по   музею можуть провести і самі учні, тому, що на заняттях гуртка ми займаємося і підготовкою учнів – екскурсоводів. В приміщенні музею і на основі матеріалів музею проводяться уроки мужності, тематичні години спілкування, уроки – зустрічі. Виховання  естетичних  смаків  та  повагою  до  людей  праці  ми  проводимо  в  музеї  хліба.

Музей Хліба В Підлісненській загальноосвітній школі створений 26.03.2001р наказ №20. Створення музею є результатом цілеспрямованої, систематичної, творчої пошуково-дослідницької роботи, вивчення історії свого села, хліборобських династій.

Музей налічує 10 експозицій:

І експозиція – „ Сім основних злаків ”- розповідає про основні злаки людства, як їх почали вирощувати, особливості вирощування і використання.

ІІ експозиція  - Хлібобулочні вироби налічує на даний момент 62 різних хлібобулочних виробів від печива до різноманітного хліба.

ІІІ експозиція – Обрядовий хліб – розповідає про хлібобулочні вироби, які використовувались і до нині використовуються при певних обрядах: весіллях, святах, тощо.

ІУ експозиція – „ Їх долю визначило поле ” – розповідає про односельчан, які все своє життя віддали сільськогосподарській праці. В цій експозиції зібрані дані про голів колгоспів, бригадирів, агрономів, ланкових тощо.

У експозиція – „ Трудові династії села ” розкриває життєві шляхи відомих не лише в селі трудових хліборобських династій.

УІ експозиція – „ Хліборобському роду – нема переводу ” знайомить з фермерами, які працюють сьогодні на землях села.

УІІ експозиція – „ Хліборобські знаряддя праці ” містить знаряддя та предмети, які допомагали нашим односельцям хлібові діставатися від лану до столу.

УІІІ експозиція – „ Рецепти мого села ” налічує безліч рецептів хліба та хлібобулочних виробів, якими користуються господині нашого села.

ІХ експозиція – „ Слово про хліб ”. Тут зібрані вірші, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки та оповідання про хліб та хліборобську працю.

Х експозиція – „ Хліб і Підлісне ” розповідає про хліб в різні часи та випікання його на території нашого села.     Музей проводить дослідницьку роботу відповідно до виду музею – творча група збирає цікаві відомості про жителів села, які все своє життя присвятили хліборобській справі, поповнює фонди музею додаючи нові літературні матеріали про хліб. Традиційними стали проведення днів та тижнів хліба, матеріали свят зібрані в теки. Систематично проводиться просвітницька робота в музеї в різноманітних організаційних формах: музейні матеріали використовуються при проведенні виховних годин, проводяться лекції, заняття. Учні школи є частими відвідувачами музею. 

Щорічно музей до дня працівників сільського господарства проводить стаціонарну вистаку, яку відвідують жителі села.

 

 Члени  учнівського  лісництва учасники  5  Міжнародго лісного  конкурсу  м. Москва з науково – дослідницькою роботою « Особливості  зникнення первоцвітів з  фітоценозу  Чорного  лісу».  Відзначені головним  призом  Державної  думи  Росії. Вовченко Юля, Варламов Олександр, керівник  проекту Чабан Наталя  Володимирівна. Вересень 2008 рік.

Місто Буштин Румунія. Міжнародний  біологічний  конкурс  « Молодь  в лісах  Європи» ,       1  місце. Галушка  Андрій  учень  11 класу  керівник  Чабан  Наталія  Володимирівна. Михайлов  Сергій  учень 11 класу. Вересень  2015 рік. 

Екскурсія  для  батьків  в  Музеї  хліба

Музей  « Історія  с. Підлісного»  урок  екскурсію  проводить  керівник  музею  Варламова  Ірина  Михайлівна.

Comments:
Only authorized users can leave comments.